Блокування українських сайтів: реакція Угорщини чи політична демонстрація?
У вересні 2025 року уряд Угорщини оголосив про блокування на території країни близько 12 українських новинних сайтів. Це рішення пояснювалося як «дзеркальна відповідь» на дії України, яка раніше обмежила доступ до низки угорськомовних інтернет-ресурсів. Угорська влада заявила, що ці українські сайти публікують матеріали, які дискредитують Угорщину, її нейтральну позицію щодо війни в Україні, а також критично висвітлюють діяльність ЄС і НАТО.
Проте на відміну від символічного жесту Будапешта, Україна вжила кроки на основі конкретних фактів, задокументованих Службою безпеки та іншими відомствами. Заблоковані ресурси, значна частина з яких працює виключно угорською мовою, систематично поширювали російську воєнну пропаганду, антиукраїнські меседжі та елементи гібридної інформаційної війни.
До списку заблокованих в Україні увійшли:
• News Front
• Bal-Rad
• Hirlistazo.hu
• Demokrata.hu
• Vdtablog.hu
• Origo.hu
• Szilajcsiko.hu
• Pravda Magyarország
• 888.hu
• Pestisrácok.hu
• Mandiner.hu
Ці медіа-ресурси неодноразово публікували тексти, в яких просувалася теза про «непровоковану агресію НАТО проти Росії», заперечувалася відповідальність Кремля за розв’язання війни, дискредитували українську армію та звинувачували Захід у підтримці «фашистського режиму» в Києві. Частина з них, як-от News Front чи Bal-Rad, також були раніше внесені до санкційних списків ЄС за співпрацю з російськими розвідструктурами.
Реакція угорського уряду у відповідь на ці санкції виглядає радше як політична демонстрація, а не як спроба врегулювати конфлікт у межах міжнародних норм. Важливо розуміти: Україна під час повномасштабної війни має право захищатися не лише на полі бою, а й в інформаційному просторі. І якщо певні ЗМІ, незалежно від мови чи країни походження, поширюють небезпечну пропаганду противника — їх обмеження є елементом національної безпеки, а не наступом на свободу слова.
Угорщина ж продовжує демонструвати послідовне згортання медійного плюралізму. Уже кілька років більшість національних ЗМІ або прямо належать союзникам партії «Фідес», або входять до контрольованого владою мегахолдингу KESMA. Це створило майже повністю уніфіковане інформаційне середовище, в якому альтернативна думка практично відсутня.
Свобода слова передбачає не лише право на висловлювання, але й доступ до об’єктивної, багатосторонньої інформації. Обмеження цього права допустиме лише у виняткових випадках — наприклад, коли йдеться про розпалювання ворожнечі або захист держави в умовах війни. В Україні саме таке обґрунтування було надано публічно, із переліком ресурсів, доказами поширення пропаганди та офіційними рішеннями.
Натомість в Угорщині не наведено жодних конкретних фактів щодо українських сайтів — ні юридичних висновків, ні прикладів порушень. Така асиметрична відповідь виглядає як спроба створити політичну рівновагу там, де її фактично не існує.
Демократичне суспільство будується на здатності відрізняти цензуру від захисту. І в умовах війни, де інформація стала зброєю, країни зобов’язані діяти відповідально. Україна в цьому контексті продемонструвала правову, зважену і відверту позицію. Чи може те саме сказати Угорщина — відкрите питання.
